Класичний ріпак
До цієї категорії належать види ріпаку, що містять багато різних кислот: лауринова, стеаринова, олеїнова та лінолева кислоти. Більшість площ, на яких вирощується ріпак у світі, займають ріпаки цього типу. Вони слугують для виробництва харчових олій (головним чином для заправки страв, оскільки вироблену з них олію не можна нагрівати). Після етерифікації (перетворення на складний ефір) з них також можна виробляти біопаливо. Крім цього, на основі цих олій виробляють деякі
розчинники, мастильні та косметичні продукти.
Ріпаки багаті на олеїнову кислоту і бідні на лінолеву кислоту
Площі, призначені для його вирощування, є обмеженими, а виробництво такого ріпаку відбувається за спеціальними контрактами. Олія, що походить з ріпаку цього типу, містить більше 80% олеїнової кислоти. Ці олії мають особливе співвідношення між омега-6 та омега-3 близьке до 5, що є нормою, яку рекомендують дієтологи. Основне використання цих олій є харчовим, оскільки їх можна нагрівати. Відповідно, вони добре підходять для смаження і для використання у ресторанному бізнесі. Також їх використовують для заправки страв та виробництва змащувальних продуктів.
Ерукові ріпаки
Ці види ріпаку виробляються для нішевого ринку. Площі під еруковим ріпаком становлять лише кілька тисяч гектарів у світі. Олії, що походять з цих рослин, не підходять для харчування людини, оскільки містять більше 50% ерукової кислоти. Використовується такий ріпак виключно у промисловості для виробництва мийних засобів (мило, антиспінюючі агенти, пом’якшувачі), мастила, косметики, агрохімії, фармацевтичних препаратів та фарб.