Завдання на етапі збирання: забезпечити якість корму без пошкодження
люцерни, щоб продовжити період її вирощування в полі.
Визначення мети збирання
• В залежності від цілей сільсько госпо дарської організації і погодних умов люцерну
можна заготовлювати у вигляді силосу, сіна або рулонів.
• Зазвичай господарства віддають перевагу заготівлі силосу після першого
укосу в році, коли період досушування обмежений, і заготівлі сіна або рулонів
в літній період.
Визначення фази збирання
• Фаза збирання залежить від мети, яку перед со бою ставить
тваринницьке підприємство. Починаючи з ранньої стадії бутонізації та до ранньої
стадії цвітіння вміст сухої речовини збільшується, а цінність корму (протеїн і засвоюваність) знижується.
• Якщо мета полягає в отриманні корму, збагаченого білком, рекомендується проводити укіс
люцерни якомога раніше: на початку стадії бутонізації (хороший баланс між урожайністю
і вмістом протеїну).
• Якщо мета — отримати більший обсяг або отри мати якісне сіно, рекомендується косити
люцерну на початку цвітіння (оптимальна врожайність).
• У цілому не рекомендується проводити укіс після початку цвітіння. Насправді після цвітіння
харчова цінність різко падає, у той час як врожайність стабілізується.
Правила успішного укосу
• Проводьте укіс на висоті 6–7 см.
• При більш низькому зрізі існує ризик пошкодження бруньок майбутніх
стебел, що уповільнює відростання між укосами і ставить під
загрозу довголіття культури на полі.
Крім того, занадто низький зріз може збільшити ризик
пошкодження техніки і ґрунту, що потрапляє в корм.
Однак занадто високий зріз (більше 7 см) знижує можливу врожайність.
• Дозволяйте люцерні раз на рік цвісти.
• На етапі цвітіння всі поживні речовини переходять із
листового апарату в кореневу систему, поповнюючи таким
чином запаси стрижневого кореня.
Цвітіння люцерни один раз на рік (на одному з останніх укосів на рік)
дозволяє зберегти потенціал багаторічного використання.